Забужжя (соло)

Хочу катнути за Печору у Забужжя.

Виїзд о 9:00, 
маршрут - Сабарів - Потуш - Никифорівці - Стрільчинці - Воробіївка - Мала Бушинка - Забужжя (~70 км)
відпочинок
Печера - Сокілець - Воробіївка - Дзвониха - Тиврів - Гнівань - Селище - Лани - Шкуринці (~70 км).

Повернення десь після 18:00. Темп - 20-25 км/г.

Програма виконана.

Звіт:

Дорога туди...
0. Вихід з під'їзду - починається дощ.
1. Думки про коротке літо, змащений підвіс, якщо не зараз то коли ж готуватися до 200?? Виїзд - 9:08
2. Перші півтори години під різною силою дощем (слабкий/трохи сильніше, навіть ковери надів на рюкзак і велошолом), найсильніший був у лісі між Потушем і Никифорівцями.
3. "Дав у штангу" на з'їзді на Малу Бушинку і перся паралельно трасі на Сокілець полем. Дорога селом у Малій Бушинці - оригінальний Потуш з камінцями з м'яч посеред дороги і Борсків - з промоїнами між камінцями замість дороги ... відпочивають :)
4. Краєвид гарний на підвісний місток через р. Буг від Малої Бушинки на Забужжя. На спуску до містка є гарна шовковиця. Спуск крутий - пішки, одному і тільки посуху. У дощ буде непереливки.
5. Першу половину містка пройшов пішки поки голова не почала крутитися (він так нормально розхитується). Сильніше ніж старий місток через р. Буг біля Рівця. Хоча сам місток у гарному стані. Коротше далі вже поїхав. Важко було стартувати - але їхати було легше ніж йти.
6. Потеревенив з молодою парою під містком і взнав що у декількох км є залишки старого млина і джерело. Чкурнув на розвідку. Доверху від містка по непоганому асфальту і я у центрі. Усе по плану - 13:00. 70 км.
7. Гульнув берегом до порогів (у бік Брацлава), побачив засипане джерело з ..... на стежці. Як я "заздрю" інтелекту таких мавп які на стежці до джерела влаштовують ні! не туалет. Туристичний туалет - це тоді коли ти землю підняв лопаткою, справу зробив і засипав. І не мітиш як мавпа місце де "показав свій інтелект" запашною серветкою яка і не горить і не гниє. Ну й звісно подалі від людей а не на стежці.
8. Місця гарні, людей було не так вже й багато. Купалися. Я - ні, очікував поганої погоди і виклав з рюка плавки.
9. До села піднімався іншою дорогою і надибав вишню. Посмакував хвилин зо 20, почистив трансмісію від пилюки і бруду, змастив і гайда. Час - 14:00.

Дорога назад...
0. Дощик натякає що рухатися треба швидше.
1. Небо попереду (напрямок на Тиврів) - таке темно синє... Мда...
2. Асфальт майже до Печори непоганий, потім расколбас. Якийсь водій мені сигналить (ширина дороги метрів 10-12 і він мене об'їжджає по своїй полосі метрах у двох). Може я не впізнав кого? Знайомий може?
3. Печора, затяжний підйом на Сокілець - усе як завжди... Повертаю на Воробіївку (знак на ліво Олексіївка і Гвоздів). накрапає дощик. А попереду - ґрунт...
4. З'їхав з асфальту праворуч у поля до основної дороги на Воробіївку. До цього часу дощик і припинився. Не намочив майже.
5. Летю :) Воробіївкою до Бугу. На спуску закінчився 1.5 л кемел. Тре набрати водички. Давно відома криниця у вигляді бочки на корбі дає смачної води. Ковтнув і зуби звело. Спуск - підйом. Цього разу їду не на Стрільчинці берегом як завжди, а через річку, вгору і навпростець ланами.
6. Село Нова Миколаївка з цього боку річки як вимерло - щось десь скиглить гойдаючись на слабенькому вітрі, собаки не гавкають, птахи не цвірінькають... Мда...
7. Вилетів за село, правий поворот під 90 градусів у бік Канави, вітер такий що на спуску крутити 30 - це не абияке випробування. Таке враження що я лечу на грозу. Іще один лівий поворот і ґрунтовим трактом до рідної Дзвонихи :). Ну так, там як завжди спочатку просто бруківка, потім бруківка у селі, і вже потім виїзд на трасу до Тиврова.
8. Далі - не цікаво. Хлещу воду, пролітаю на 25 підйоми і на 28 прямі ділянки. Виїзд з Гнівані - 17:00.
9. Якщо шваркне дощ - піду на трасу, якщо ні - через Селище і Лани. Пощастило. У Бохониках біля Нової Пошти вилив запаску води у сухий кемел і погнав на Шкуринці уздовж Бугу. Останній ґрунтовий підйом і я у на асфальті у Шкуринцях. І тут мене якась муха вкусила. Дай-но перевірю куди ця дорога через поле веде (пару тижнів до того їздили з Сергієм з "Черепашок" і він повернув у ліс "щоби скоротити дорогу і виїхати одразу до тролейбуса"). Мда... Темний ліс, навігатор вмикати ліньки. Та й думка жевріє - тут тако через лісок і вже на трасі біля тролейбуса... Мда... Поганяв по лісі трохи і вилетів біля сміттєзвалища на спуску по Гніванській трасі. СКОРОТИВ. Але тролейбус таки був по-переду. То є правда. Ну далі додому і встиг до дощу.

Потім іще довго виглядав у вікно і чекав де ж це той дощ...

ODO ~147 км.