суботу, 11 травня 2013 р.

Велопрогулянка на став у Мізяківських Хуторах


Гортаючи звіти на різних вінницьких форумах про поїздки я випадково натрапив на гарні фотки одного місця на березі озера чи ставка, люди туди потрапили випадково коли їхали у Чорний ліс. Кінців де і що я не встиг знайти, але підозра мене привела до ставку у Мізяківських Хуторах.

Відстань не велика, домовився з Іринкою - виїзд о 10:00. У "Фуршеті" купили сосиски, хліб і солодку воду, рушили о 10:25. Барське шосе, поворот на Якушинці, буд. лісника на виїзді (10:56):



четвер, 9 травня 2013 р.

Поїздка у Воробіївку. Соло.


Іще учора я запланував провідати знайомих - вони поїхали на велосипедах з машиною пітримки відпочивати на П.Буг у Воробіївку.

Маршрут: Сабарів, Лука, Парпурівці, дорога Хижинці-Цвіжин, Тростянець, Марківка, Федорівка, Шендерів, Потуш, Стрільчинці, Воробіївка.
Назад - ч/з Дзвониху, Тиврів, Яришівку.

Звечора виправ форму, гарно повечеряв з м'ясом, вимив і змастив ланцюг, кинув запаску у сумку Дойтер (таку саму я зараз продаю), купив пару бананів і склав трохи їжі на дорогу, також кинув плавки про всяк випадок.

Прокинувся о 8:00. Зранку зробив зарядку для спини - без цього вже декілька років - НІЯК. Поснідав, вдягнувся, зібрав речі і пішов у підвал виводити "залізного коня". Перед цим іще дзвонив Сергій (з "тяжилівських черепашок") і питався коли на мене чекати - я сказав що планую бути у Воробіївці приблизно з 13 до 15 години.

Виїзд 09:08. Спочатку їхалося непогано, по місту, асфальт, потім підйом у Сабарові, далі рух ч/з Луку і лівий поворот за з/з переїздом. 16.5 км, 45 хв. руху. Перед в'їздом у Парпурівці зупинився, з'їв банан, випив трохи води. Рушив далі. На дорозі з Хижинець у Цвіжин поки я пив водичку передзвонила дружина з дачі, питалася чи я вже їду. Далі була дорога на Тростянець, більшість - ґрунт, їхати непогано. Потім був важкий період - по декілька кілометрів дороги із щебенем. Кермо кидає на гумі 1.75, реба не встигає спрацьовувати, їхати важко. У Тростянці набрав літру води. Вода хоча і мутна, але з криниці і без присмаку.
На виїзді на трасу (після Марківки) щось мене підбило під лікоть спитатися дороги у місцевих. Дядько, що пас корів і розказав мені де поворот на Федорівку, завдяки цьому і своїй помилці я на Федорівку поїхав не лісом, а по трасі, а потім такою самою ґрунтовкою із щебенем... Жах. Почали відчуватися зап'ястя рук, 53-54 км. Федорівка! Швидкий спуск на Шендерів, Потуш. На в'їзді у Канаву набрав іще води, яку майже вже не пив аж до самої Воробіївки.

У Воробіївці купив морозиво і поїхав шукати Сергія. "Тяжилівські черепашки" розташували свій табір просто неба прямо на сонці... Потеревенили, скупався, розклав форму щоби трохи підсохла. Тома, дружина Сергія, мене пригостила смачною юшкою і чаєм з лісової м'яти.

Відпочив, трохи підгорів, хоча і лежав у тіні під рідкими листочками верби.

О 16:00 виїхав назад. Щоби не витрачати час на орієнтування на місцевості вирішив їхати до Стрільчинець, ч/з місток на правий берег, підйом і рух на Дзвониху майже по прямій. Так і зробив. Біля повороту на Колюхів був вже за 25 хв. о 16:25. Згодом ґрунт перейшов у брущатку. Теж веселого мало, але швидкість і вузеньке узбіччя дали змогу пройти цей відрізок значно легше ніж ділянки ґрунту із щебенем у першій частині маршруту. Виїзд на асфальт, спуск у Тиврів. Далі рух був вже тільки асфальтом. Почала боліти спина в районі попереку. Неприємно але їхати треба... У Яришивці набрав останню пляшку води.

Назад їхав дуже швидко - 2:15 (38 км, час: 18:15 і 100 км загалом) і я вже був на з/з переїзді на в'їзді у Луку-Мел. Цьому сприяв гарний (порівняно) шлях Воробіївка-Стрільчинці, ч/з місток і далі на Дзвониху не заїжджаючи у Колюхів.

Води випив 2 л - туди і 2 л - назад. Коли їхав туди з'їв після 16 км. один банан і після 40 км - другий + невеличкий шок. батончик.
Там з'їв морозиво, юшку, пив чай. Назад їхав з'їв 1 шок. батончик і цукерку.
На під'їзді до хати вже втома брала верх і педалі крутив дуже повільно.

Їздив уперше на контактах на таку відстань, не можу сказати що ноги (стопи) заморилися.
Туди їхав трохи повільно, бо потрібно було весь час орієнтуватися на місцевості. У Воробіївці немає понтонного містка, такий є тільки у Стрільчинцях. Змащений мастилом (старі залишки) SONAX ланцюг почас "дзвеніти" вже десь після 35 км. А назад їхав - то було взагалі щось жахливе. Вирішив що буду його використовувати тільки на короткі виїзди, а на довгі - усе ж таки випробуваний (не зважаючи на те, що усе стає чорним у мить) Finish Line Cross Country Wet Lube.

09:08-13:30 62 км (туди)
16:00-19:02 52 км (назад)
Загалом: 114 км.

P.S. Вдома перекусив, напився вдосталь чаю і з'їв декілька аскорбінок (щоби м'язи не боліли наступного дня - перевірений прийом).