Обкатка велосипедів після ТО

Трохи про ТО.
Останні декілька днів я робив ТО нашим велосипедам. Вийшло так що після останньої поїздки більше тижня ми не підходили до велосипедів і коли підійшли нас вразив їх зовнішній вигляд. Завдяки старанням моєї другої половинки ми відмили велосипеди від багаття і піску, які вкрили тонким прошарком рами і колеса.
Велосипеди ми відмили, але коли я спробував підрегулювати дещо на велосипеді моєї доньки совість мене почала гризти і за незмащений ціпок, і за важкий рух колес і за інше.
І тут я вирішив трошки, зовсім трошки, налагодити втулки, перемикач і т.д., але без фанатизму. Потім мене затягнуло і кінчилося це тим, що я зробив таке собі ТО для всіх наших велосипедів.

Дещо цікаве.
Про Giant:
- передня втулка була перетягнута та майже суха - змазка вкрила тонким прошарком втулку наче лаком;
- задня втулка була перетягнута, змазка брудна;
- трос заднього перемикача розпустився - було вирішено його замінити, я робив це вперше, цікаво було розбирати RevoShift манетку для заміни;
- знайшов новий легкий спосіб налаштування V-brake гальм (позиціювання колодок відносно ободу);
- вичистив і у деяких місцях промив задній перемикач, підозрюю що для перемикача таке дійство виконувалося вперше у житті (за 1.5 сезони).

Про Stels:
- передня втулка була відкрита, перевірена і закрита;
- задня втулка була змащена знову;
- також був перемащений задній перемикач (так само як у попередньому випадку), налаштовані гальма;
- вичищений від болота і промащений передній перемикач;
- на колеса були встановлені нові світло відбивачі.

Про LeaderFox:
- передня і задня втулки були відкриті, перевірені і закриті - за 2 повних сезони навіть заводська змазка не змінила колір, просто фантастика;
- також був перемащений задній перемикач (так само як у попередньому випадку), налаштовані гальма;
- на колеса були встановлені нові світло відбивачі.

Upd: задні гальма треба переналаштувати, вони не гальмують!!!


Прогулянка.
ТО я закінчив сьогодні після обіду. Дивлячись на те що день вже й так був розірваний ми вирішили покататися по околицях міста, а заодно мені кортіло перевірити що ж я такого поналаштовував і як будуть працювати наші велосипеди.
У цей день до нас "прибилися" наші давні знайомі і сусіди - Людочка і Віка, виїхали десь о пів на третю (по новому часі).
Біля Ботанічного саду я зупинився тому що сильно замерз у руки. Думаючи в першу чергу про дівчат, я запропонував їм поїхати додому і взяти рукавички бо в той час всі ми (за виключенням Віки) мали тільки велорукавички.
Заразом я запропонував моїй половинці взяти "дещо іще" з собою - щоби два рази не їздити. Коли моя половинка і Люда вирушили додому усі інші поїхали собі у спокійному темпі у бік Сабарова. Там ми домовилися зустрітися (якщо після нашої перевірки на шляху вздовж П. Бугу не буде знайдено болота).
На березі річки було трохи вітряно і ми вибрали таке місце щоби бути одночасно під захистом від вітру і на сонці. Поки не було дівчат ми зробили невеличку фотосесію. Коли вони приїхали ми рушили далі. Погода радувала нас сонечком і майже не було холодно. Невдовзі на прохання Іринки щось перекусити ми зупинилися у мальовничому місці. Там ми перекусили і поповнили колекцію гарних фото.
Далі ми рушили у бік Прибузького. На під'їзді до села трохи влізли у болото. Але на щастя воно було більшої частиною густим і ми не сильно вимастили наші велосипеди.
Крутий (як для дівчат) підйом до церкви дався не всім, дехто зійшов з дистанції на початку, а дехто і на середині. Лише Віка на новому хардтейлі, певно пам'ятаючи свого першого залізного коня - двохпідвіс, виїхала на самий верх. Піднявшись біля церкви дівчата спробували зробити шопінг у продуктовий магазин. Пиріжки - засіб для покращення фігури - були вчорашні. Шопінг був невдалий.
Далі ми рушили асфальтом у бік Луки. На мій погляд ми повинні були швиденько дістатися основної траси... Я трохи помилявся. Згодом, на наступному підйомі біля фельдшерського пункту у Тютьках ми побачили і сфотографували гарненьких поросят.
Коли вже виїхали на трасу на під'їзді до Луки побачили новий фірмовий магазин Ковбаскоff. На жаль він був зачинений. Десь я читав що продукція у ньому на 30% дешевше ніж така сама у Вінниці. Треба буде якось перевірити.
Пролетів спуск до озер у Луці. Знову фото, трохи відпочили і погрілися на сонці. Нас чекали два непоганих підйоми.

Далі ми дісталися Вінниці і заїхали у центр міста по вул. Козицького.
У парку допили залишку чаю, доїли бутерброди, зробили гарні знімки під променями сонця, яке майже згасло. Термометр показував 3 градуси - прохолодно. Далі через парк ми вирушили додому.
Вдома були десь о пів на восьму. Нічого собі покаталися! На спідометрі вийшло щось трохи більше 30 км. У дівчат більше бо вони верталися додому. Термометр показував 0.

Фотосесія тут.