З вечора домовився із дружиною що завтра поїдемо покататися. Також моя сім'я була не проти компанії і я розмістив об'яву на віницькому велофорумі Веломісто.
Зранку передзвонив знайомий, Сергій. Із ним ми домовилися про сумісну поїздку і десь близко 9:45 (я забарився - міняв і мив/змащував ланцюги) ми нарешті виїхали. Трохи згодом через Лісопарк і повз П'ятничанські дачі ми дісталися берегу П. Бугу.
Дзвонив Сергій. Його сім'я вже дісталася із Тяжилова і зараз була на виїзді із Вінниці (під Київським мостом). Ми домовилися зустрітися у Стрижавці, біля магазину.
Трохи згодом, біля 11:15 ми вже бачили наших сьогоднішніх супутників: Сергій, Сергій Сергійович, Саманта і Вероніка. З мого боку - уся моя сім'я. Треба зазначити що Іринка його разу була на новому велосипеді. 24" колеса і 21 передача (на заміну 20" колесам і 5 передачам) технічно покращили її можливості підтримувати темп дорослих.
Як водиться скупилися у найближчому магазині. Виїзд на міст. Оп-па. Аварія! Іринка не змогла вчасно загальмувати і впала з велосипеда. А Наталка "вдало" з собою на наше катання узяла медичну аптечку. Коротше кажучи - лікуємо Іринку. Підрахунок втрат показав що були збиті обидва коліна і лікоть.
Питаюся - їдемо далі чи додому? Каже - їдемо далі.
Перейшли перший світлофор. Стоїмо на другому, чекаємо. Зелене світло. Усі автівки загальмували і зупинилися на світлофорі. Ми майже перейшли половину дороги. І тут з боку Вінниці досвідчений водій і просто гарна людина на повній швидкості пролетів пішохідний перехід! В нас не було слів. Дай йому боже здоров'я!
Потім рушили на Коломихайлівку.
Перейшли дорогу.
У Коломихайлівці набрали води і виїхали на беріг П. Бугу. Через деякий час рухаючись вздовж річки
ми заїхали на територію ресторану "Казка", де зробили чимало знімків.
Трохи згодом ми виїхали з лісу
і дісталися мосту у районі Лаврівки, попрямували на знайоме місце і влаштувалися на обід.
Після обіду дехто відпочивав, хтось грав у китайські шашки, а хтось мав змогу пограти у бадмінтон. Через певний час, коли партія у шашки була завершена ми склалися і згадали що все ж таки в нас була думка про купання. Для цього ми вирішили їхати на р. Десенку, через ліс, у напрямку піонерського табору біля "Гостевії". Поповнити запаси води нам вдалося у християнські місії на місці піонерського табору (вода там із свердловини, трохи віддає гумою) . Зараз там теж табір для дітей-сиріт. Досить швидко дісталися по Київській трасі до повороту на Сосонку. Асфальт швидко добіг кінця і ми зупинилися біля магазину у Сосонці перед автомобільним мостом через річку.
Купили морозиво і солодку воду, а потім рушили купатися на 150 метрів нижче по течії, на каменях під пішохідним містком.
Купання було вдалим завершенням нашого відпочинку.
Трохи попоїли на місці і рушили додому.
Виїхали із Сосонки і рушили як по асфальту вздовж рейок у напрямку Вінниці. З сім'єю Сергія ми попрощалися під мостом об'їзної через залізничні колії. Вони рушили у напрямку Вінниці-вантажної, і далі - до "Мрії", а ми - до вул. Тарногородського, по вул. Київській до парку і на Вишеньку.
На одометрі ~62 км. Від хати до хати. Гарно покаталися.
Повна фотосесія тут.
Велика дяка за використані знімки Сергія, його сесію можна подивитися тут.
Немає коментарів:
Дописати коментар