День восьмий: неділя, 25.09.2011.
У ночі не обійшлося без "фокусів". Сплю і чую: "Є тут хто? А ну відгукніться." Відчиняю намет. Якийсь чолов'яга, певно сторож водосховища, єгер або іще хтось починає дізнаватися хто ми і хто нас сюди пустив. У відповідь пояснюю - людей не бачили, шлагбаум опущений і написів, які б забороняли в'їзд - не має (коротка версія)! Він питається коли ми поїдемо. Кажу - вранці, о 8:30. Вимагає щоб о 7:00 нас вже не було, бо якщо з'явиться керівництво... Пообіцяв і ліг спати далі.
Підйом о 6:00.
Справ багато - хвилююся щоби вчасно встигнути на потяг до Джанкою. Погода нас зранку не тішить - трохи хмарно і скажений вітер. Сергій навіть замотався у спальник.
Трохи зігрів нас сніданок. Гречка з рибними консервами (одна на 3х), чай/кава з печивом і халвою підживили нас і ми повеселішали. Вітер вже ніби стихав і сонечко піднімалося. Не дивлячись на нічну обіцянку ми знялися з місця десь о 8:20 і рушили уздовж дамби на захід. Майже одразу ми виїхали на асфальт, який йшов уздовж всієї дамби аж поки ми не дісталися західної крайньої точки водосховища.
8:24 [2] у кінці дамби знаходиться якась наглядова споруда. Біля неї дорога повернула майже на 180 градусів у тепер вже вона йшла у північному напрямку - до траси. Справа від дороги за кущами ми побачили невелике озеро. Певно що біля нього можна було б теж стали на стоянку.
Трохи згодом ліворуч ми побачили рукав Південно-Кримського каналу, який зовсім трохи не дотягнули до водосховища.
Ближче до траси ми їхали горіховою алеєю. Пізніше восени можна було б поласувати горіхами.
8:32 [4,26] виїхали на трасу. Праворуч від нас йшли виноградники, ліворуч - Південно-Кримський канал. Мені навіть спало на думку що можна злізти з велосипеда і зірвати грону. Але трохи далі у бік Владиславівки ми побачили пересувний ринок. На ньому господарі продавали виноград різних сортів. З цього місця дуже добре видно у обидва боки всю дорогу і людей, яким спаде на думку лізти у чуже.
8:43 [8,06] технічна зупинка 2 хв. біля повороту на Владиславівку. Далі рушили вже безпосередньо у центр містечка.
8:50 [9,47] у центра повернули праворуч до майдану. На цьому майдані розташовано декілька магазинів і невеличкий базарчик. Зупинка біля магазинів на 40 хв. Тут знаходяться промтоварний магазин з велосипедним відділом, магазин будівельних матеріалів, продуктові магазини і навіть м'ясний павільйон. Після оглядин велосипедного відділу хлопці купили виноград. Рушили ми як тільки вони впоралися із ним. Тим часом я спитався про залізничну станцію - вона знаходилася десь у кілометрі і вже напевно знав що часу нам вистачить.
9:37 [10,3] зупинилися на станції. У одному з сусідніх будинків я попросився набрати пару пляшок води і після цього ми поїхали до перону.
9:47 [10,7] кінцева точка маршруту - залізнична станція Владиславівка. Похід закінчено!
Дистанція за день, км 10,7
Середня шв., км/год 16.9
Час в дорозі, год,хв 0:38
Набір висоти, м 14
Фотосесія тут.
Результати планування походу.
Щодо мап для навігатора і відміток на маршруті - варто мати детальні мапи усіх населених пунктів на маршруті, також запланованих місць для стоянки як у варіанті фотознімків, так і у варіанті з назвами вулиць, магазинами і т.п. Також на маршруті варто помічати початок/кінець підйому/спуску для орієнтування групи і планувати зупинки на підйомі якщо він затяжний виходячи з відстані і рельєфу.
Погодні фактори - зустрічний вітер сильно впливав на витрати енергії під час руху по прямій або з гори. Бажано цей маршрут восени проходити у зворотньому напрямку - від Феодосії на Севастополь. Сонце припікало добре, але й вітер місцями був дуже холодним. Треба зважено ставитися до одягу аби запобігти захворюванням.
Місця ночівлі - не дивлячись на те, що місця ночівлі щоразу вибиралися навмання здобутий досвід орієнтування на цій місцевості дає можливість наступного разу досить швидко стати табором навіть у незнайомих місцях. Варто тільки зарання намітити "мертві зони" по ходу маршруту, які краще одразу пропускати і навіть не починати шукати там місце для стоянки.
Місця набору води - у районі походу непросто з водою, тим паче восени. Але якщо притримуватися здорового глузду і зарання спланувати місця де буде потрібно набирати воду, проблем бути не повинно. Єдине місце де із водою ми потрапили у скрутне становище був район Ялти - селище Нікіта.
Культурна програма - з цим певно найгірше у поході, який планується вперше. Важко було спланувати культурні заходи коли було іще невідомо скільки часу буде витрачатися на проходження складних ділянок маршруту. Та й на маршруті майже щодня життя нам підкидало сюрпризи, які потребували сил і головне часу на вирішення.
Харчування - кукурудзяну крупу бажано не брати у похід, гречка дуже гарно розбухає якщо її залити на ніч холодною водою (зранку залишається тільки довести її до кипіння, кинути сіль і приправу - каша готова), макаронів 200 г на 3х вистачає "з головою", рибної консерви 240 г на 3х - достатньо (1/2 на людину - забагато), банку тушкованої свинини треба ділити навпіл на вечір/ранок якщо кількість людей 3-5 ч.
Вітамінний курс (ундевіт і вітамін С) - по результатам походу можна зазначити що комплекс був вибраний вірно. Проблем з нестатком вітамінів або з критичною втомою м'язів у учасників походу не виявлено.
Відпочинок - пів-днівка була організована невчасно. Таку зупинку потрібно планувати у зарання спланованому місці щоби кожен міг отримати можливість прийняти гігієнічні процедури і випратися, по можливості зарядити акумулятори і відпочити, можливо з харчуванням. Щоденний відпочинок під час обіду був достатній, іноді навіть була можливість купатися. У таборі, як і зазвичай у поході, відпочинок складався з прийому їжі і легкого сну у сухому спальнику у наметі, який було поставлено на рівному майданчику. Важко говорити про гарний відпочинок якщо людина захворіла і рушила у похід як Сергій, котрий весь похід приймав ліки і почувався недобре.
Загальні показники:
кілометраж, км 32,9 + 59,9 + 69,3 + 33,9 + 50,3 + 62,1 + 51,3 + 10,7 = 370,4
час у дорозі, год:хв 2:36 + 4:29 + 6:10 + 2:16 + 4:30 + 4:46 + 3:47 + 0:38 = 29:12
набір висоти, м 716 + 1908 + 2174 + 811 + 1458 + 1477 + 399 + 14 = 8957
Після походу...
Далі ми розібрали велосипеди, шукали на пероні де стане наш вагон, завантажувалися...
І потроху приходили до тями. Похід закінчився. Нам залишалося тільки дістатися додому.
Завантаження у потяг до Джанкою, вивантаження у Джанкої пройшли без особливостей.
Згодом у Джанкої я скупився на обід і у потяг на вечерю. Десь біля 14:00 пообідали і понесли свої речі до місця зупинки потягу на Вінницю.
Потяг зупинився і Олег Коваленко, який рушив своїм маршрутом з Алушти вийшов у тамбур і допоміг нам завантажити велосипеди. Все! Сіли! Далі все як завжди у потязі - вели на третю полицю. Їжу, одежу і змінне взуття - наверх. Я сів писати мемуари по свіжому. Хлопці відпочивали. Трохи згодом ми повечеряли і лягли спати.
Ранок наступного дня (це був понеділок) зустрів нас прохолодою. Після зупинки потяга ми вивантажилися у Вінниці і зібрали вели. Сергій поспішав, і він з Олегом Коваленко рушили першими. Згодом і ми. З Олегом Білим я розпрощався вже на Вишенці і рушив додому. Там на мене чекала сім'я, гарячий душ і смачний сніданок.
Відпустка закінчилася. Через декілька годин починався робочий день...
Немає коментарів:
Дописати коментар