День четвертий: середа, 21.09.2011.
7:38 підйом.
8:00 встали чергові, усі були почувалися стомленими після вчорашніх блукань. На сніданок в нас була вівсянка з згущеним молоком, чай/кава, печиво. Після сніданку чергування перейшло до Олега Білого з Сергієм. Вели потребували обслуговування і після сніданку всі змастили ланцюги.
10:10 виїзд на Алушту.
10:36 [4,22] технічна зупинка.
10:44 [5,75] фотографування біля вказівника на Лаврове.
10:58 [8,47] зупинка на відпочинок 3 хв. в с. Запрудне. Біля дороги невеличкий ринок фруктів і овочів.
11:10 [10,6] {280} початок підйому на Малий маяк.
11:22 [11,6] {357} кінець підйому.
11:30 [13,9] технічна зупинка і відпочинок 2 хв. Початок спуску до Алушти.
11:39 [18] зупинка на половині спуску і відпочинок 3 хв.
11:46 [19,8] заїхали у Алушту. Відпочинок 4 хв. Почали рух містом. Ціль - найближчий супермаркет. В Криму у супермаркеті можна дешево, і головне, відповідно до запланованого по списку завгоспа скупитися на найближчі дні походу.
11:56 [21,5] зупинка біля супермаркету "Фуршет" на 50 хв. на закупівлю продуктів.
12:53 [22,1] виїзд на трасу М-18 з метою руху на виїзд Алушти.
12:56 [23,1] я помилився на повороті (взяв ліворуч) і ми почали підйом на Нижню Кутузовку по М-18 замість того, щоби зійти з М-18 і рухатися праворуч.
13:08 [25,8] зупинка на відпочинок 4 хв., я усвідомив свою помилку, ми розвернулися і почали рух донизу у напрямку останньої розвилки з метою повернення на маршрут.
13:22 [28,5] повернулися на заданий маршрут і продовжили рух на виїзд з Алушти.
13:36 [30,5] технічна зупинка, відпочинок 2 хв.
13:49 [31,5] технічна зупинка, відпочинок 3 хв.
14:02 [32,1] укажчик повороту на базу "Еврика". Звернули праворуч на дорогу у напрямку моря.
14:05 [33,1] дорога на базу "Еврика пішла далі, а ми звернули ліворуч на ґрунтову дорогу до наметового містечка/бази лісника. Через деякий час ми дісталися шлагбаума, під яким легко пролізли і ми, і наші вірні велосипеди. Ми потрапили на територію обладнаного наметового містечка. Стоянка у цей час там коштувала 10 грн. з людини (намети не рахувалися). Палити можна було б тільки на газу. Але ми рушили далі у напрямку моря і невдовзі потрапити до зачиненої хвіртки з написом "до моря". Праворуч у паркані біла дірка, через яку ми спустилися з велосипедами у сухе русло річки/струмка і попрямували до моря.
14:12 [33,7] іще метрів за 50 ми вийшли до моря. Праворуч від нас була територія бази "Еврика", на якій у денний час навіть працював душ. Він розташований метрів за 200 праворуч, за невеличким кафе. Вхід одразу з бетонного пірсу. Праворуч від нас відкривався "дикий" пляж. Метрів за 20 від русла знаходиться вхід до садиби лісника. Звати його Павло. Його умови і розцінки: приймає людей (спілкується з людьми) він тільки засвітла (весь час в дома, на території садиби, через браму видно увесь двір), питну воду можна було в нього набрати 12-15 літрів за 1 грн. (від лічильника, на покриття витрат, вода в нього явно не "золота", в інших місця чув питну воду продавали по 50 к. за літр!), підзарядка мобільного телефону/іншого пристрою - 2 грн за ніч/день з пристрою.
14:30 [33,9] після недовгих блукань пляжем зупинилися на обід. Треба згадати про трофей. Випадково, одразу після виходу на пляж і знайшов палку сухої ковбаси. Таке враження що її загубив хтось. На дотик вона була іще холодна і чистенька - без пилюки. Проміж себе ми домовилися її віддати якщо побачимо якихось туристів, або бодай когось хто шукає ковбасу. Тим паче що за декілька хвилин до того ми бачили піших туристів, які рухалися на територію бази "Еврика". НЕ ПОБАЧИЛИ. Цього разу на обід крім звичайних сухофруктів і сиру в нас була трофейна ковбаса, кефір і виноград. Виноград якось не пішов і залишився на вечір, а от все інше прийшлося до смаку. Далі ми стали відпочивати, бо в нас була пів-днівка. Тобто до кінця цього дня ми вже нікуди не рухалися і хто як вирішували питання особистої гігієни та відпочинку. Звичайно купалися і засмагали. Через деякий час і пішов шукати місце для табору і невдовзі натрапив на табір білорусів. Євген і Леонід теж подорожували на велосипедах приблизно у такому ж форматі як і ми (з наметом і казанком). Рухалися вони теж із Севастополя схожим маршрутом у бік Феодосії. Трохи згодом було підібране місця для стоянки і ми стали табором десь після 16:00. Далі я, Сергій і Олег Білий рушили по воду до лісника і також щоби взнати про душ на території бази "Еврика". Воду набрали, а щодо душу - на пляжу він вже був зачинений, а на території бази починав працювати ввечері о 21:00. На територію від моря вели два шляхи. Один з них (метрів 10 від русла) зачинявся о 19:30 на висячий замок. Інший - далі, аж перед вищезгаданим кафе, замок з кнопкою. Хто знав - міг просунути руку і натиснути кнопку для відкривання дверей із середини. Повернулися до табору, чергові приготували вечерю. На цей раз в нас була варена бараболя з тушонкою. Декілька слів про місце стоянки. Уздовж узбережжя між базою і Семидвір'ям в 10-20 м від моря є багато майданчиків, які кимось були вирівняні і облаштовані під місця стоянок (певно такими самими туристами як і ми). Зазвичай це лише рівний майданчик, іноді іще облаштоване місце для багаття і декілька прив'язаних пляшок для вмивання і інших потреб. На одному з таких майданчиків ми і розташували свій табір. Уздовж узбережжя від бази і до Семидвір'я йде паралельно на висоті біля двох метрів дві труби, певно що із водою. На одній з бетонних підпірок якраз навпроти табору я примітив дещо незвичне, що потім виступало у якості орієнтиру місця табору.
Під час вечері вкотре за похід піднімалася тема майбутнього маршруту з метою його налаштування під чиїсь особисті потреби. Я розставив крапки у цьому питанні з наголосом на те, що маршрут складений, керівник відповідає за маршрут і його вдале проходження, зміна маршруту відповідно до чиїхось особистих потреб (як-то купання тричі на день у морі, тощо) не відповідає цілям і плану маршруту), що на ранок призвело до того, що Олег Коваленко вирішив зійти з маршруту. На майбутнє, не дивлячись на те що керівник вважає (це хибне припущення) учасників походу людьми дорослими і відповідальними, обов'язково потрібно оголошувати умови проходження маршруту до того як зараховувати будь-яку людину у склад учасників майбутнього походу і наголошувати на тому, що маршрут під час спортивного походу не змінюється під чиїсь забаганки. Під вечір піднявся сильний вітер, який відчувався на пляжу і майже не відчувався у таборі, який був розташований вище метрів на 10 над рівнем моря. Після вечері я прогулявся до бази, мені вдалося потрапити на її територію і прийняти душ і поголитися. Слід зазначити, що біля табору усі дрова за літо були щільно вибрані і ми ледь набрали мінімум для приготування вечері на нашій пічці. На зворотньому шляху біля бази я побачив зрізане гілля і притягнув його до табору, щоби було на чому готувати сніданок. Коли я повернувся - табір спав і тільки великий іжачок шарудів у листі біля нашого столу поки я доїдав виноград.
Відбій був десь о 21:30.
Дистанція за день, км 33,9
Середня шв., км/год 14,7
Час в дорозі, год,хв 2:16
Набір висоти, м 811
Фотосесія тут.
Далі буде..
8:00 встали чергові, усі були почувалися стомленими після вчорашніх блукань. На сніданок в нас була вівсянка з згущеним молоком, чай/кава, печиво. Після сніданку чергування перейшло до Олега Білого з Сергієм. Вели потребували обслуговування і після сніданку всі змастили ланцюги.
10:10 виїзд на Алушту.
10:36 [4,22] технічна зупинка.
10:44 [5,75] фотографування біля вказівника на Лаврове.
10:58 [8,47] зупинка на відпочинок 3 хв. в с. Запрудне. Біля дороги невеличкий ринок фруктів і овочів.
11:10 [10,6] {280} початок підйому на Малий маяк.
11:22 [11,6] {357} кінець підйому.
11:30 [13,9] технічна зупинка і відпочинок 2 хв. Початок спуску до Алушти.
11:39 [18] зупинка на половині спуску і відпочинок 3 хв.
11:46 [19,8] заїхали у Алушту. Відпочинок 4 хв. Почали рух містом. Ціль - найближчий супермаркет. В Криму у супермаркеті можна дешево, і головне, відповідно до запланованого по списку завгоспа скупитися на найближчі дні походу.
11:56 [21,5] зупинка біля супермаркету "Фуршет" на 50 хв. на закупівлю продуктів.
12:53 [22,1] виїзд на трасу М-18 з метою руху на виїзд Алушти.
12:56 [23,1] я помилився на повороті (взяв ліворуч) і ми почали підйом на Нижню Кутузовку по М-18 замість того, щоби зійти з М-18 і рухатися праворуч.
13:08 [25,8] зупинка на відпочинок 4 хв., я усвідомив свою помилку, ми розвернулися і почали рух донизу у напрямку останньої розвилки з метою повернення на маршрут.
13:22 [28,5] повернулися на заданий маршрут і продовжили рух на виїзд з Алушти.
13:36 [30,5] технічна зупинка, відпочинок 2 хв.
13:49 [31,5] технічна зупинка, відпочинок 3 хв.
14:02 [32,1] укажчик повороту на базу "Еврика". Звернули праворуч на дорогу у напрямку моря.
14:05 [33,1] дорога на базу "Еврика пішла далі, а ми звернули ліворуч на ґрунтову дорогу до наметового містечка/бази лісника. Через деякий час ми дісталися шлагбаума, під яким легко пролізли і ми, і наші вірні велосипеди. Ми потрапили на територію обладнаного наметового містечка. Стоянка у цей час там коштувала 10 грн. з людини (намети не рахувалися). Палити можна було б тільки на газу. Але ми рушили далі у напрямку моря і невдовзі потрапити до зачиненої хвіртки з написом "до моря". Праворуч у паркані біла дірка, через яку ми спустилися з велосипедами у сухе русло річки/струмка і попрямували до моря.
14:12 [33,7] іще метрів за 50 ми вийшли до моря. Праворуч від нас була територія бази "Еврика", на якій у денний час навіть працював душ. Він розташований метрів за 200 праворуч, за невеличким кафе. Вхід одразу з бетонного пірсу. Праворуч від нас відкривався "дикий" пляж. Метрів за 20 від русла знаходиться вхід до садиби лісника. Звати його Павло. Його умови і розцінки: приймає людей (спілкується з людьми) він тільки засвітла (весь час в дома, на території садиби, через браму видно увесь двір), питну воду можна було в нього набрати 12-15 літрів за 1 грн. (від лічильника, на покриття витрат, вода в нього явно не "золота", в інших місця чув питну воду продавали по 50 к. за літр!), підзарядка мобільного телефону/іншого пристрою - 2 грн за ніч/день з пристрою.
14:30 [33,9] після недовгих блукань пляжем зупинилися на обід. Треба згадати про трофей. Випадково, одразу після виходу на пляж і знайшов палку сухої ковбаси. Таке враження що її загубив хтось. На дотик вона була іще холодна і чистенька - без пилюки. Проміж себе ми домовилися її віддати якщо побачимо якихось туристів, або бодай когось хто шукає ковбасу. Тим паче що за декілька хвилин до того ми бачили піших туристів, які рухалися на територію бази "Еврика". НЕ ПОБАЧИЛИ. Цього разу на обід крім звичайних сухофруктів і сиру в нас була трофейна ковбаса, кефір і виноград. Виноград якось не пішов і залишився на вечір, а от все інше прийшлося до смаку. Далі ми стали відпочивати, бо в нас була пів-днівка. Тобто до кінця цього дня ми вже нікуди не рухалися і хто як вирішували питання особистої гігієни та відпочинку. Звичайно купалися і засмагали. Через деякий час і пішов шукати місце для табору і невдовзі натрапив на табір білорусів. Євген і Леонід теж подорожували на велосипедах приблизно у такому ж форматі як і ми (з наметом і казанком). Рухалися вони теж із Севастополя схожим маршрутом у бік Феодосії. Трохи згодом було підібране місця для стоянки і ми стали табором десь після 16:00. Далі я, Сергій і Олег Білий рушили по воду до лісника і також щоби взнати про душ на території бази "Еврика". Воду набрали, а щодо душу - на пляжу він вже був зачинений, а на території бази починав працювати ввечері о 21:00. На територію від моря вели два шляхи. Один з них (метрів 10 від русла) зачинявся о 19:30 на висячий замок. Інший - далі, аж перед вищезгаданим кафе, замок з кнопкою. Хто знав - міг просунути руку і натиснути кнопку для відкривання дверей із середини. Повернулися до табору, чергові приготували вечерю. На цей раз в нас була варена бараболя з тушонкою. Декілька слів про місце стоянки. Уздовж узбережжя між базою і Семидвір'ям в 10-20 м від моря є багато майданчиків, які кимось були вирівняні і облаштовані під місця стоянок (певно такими самими туристами як і ми). Зазвичай це лише рівний майданчик, іноді іще облаштоване місце для багаття і декілька прив'язаних пляшок для вмивання і інших потреб. На одному з таких майданчиків ми і розташували свій табір. Уздовж узбережжя від бази і до Семидвір'я йде паралельно на висоті біля двох метрів дві труби, певно що із водою. На одній з бетонних підпірок якраз навпроти табору я примітив дещо незвичне, що потім виступало у якості орієнтиру місця табору.
Під час вечері вкотре за похід піднімалася тема майбутнього маршруту з метою його налаштування під чиїсь особисті потреби. Я розставив крапки у цьому питанні з наголосом на те, що маршрут складений, керівник відповідає за маршрут і його вдале проходження, зміна маршруту відповідно до чиїхось особистих потреб (як-то купання тричі на день у морі, тощо) не відповідає цілям і плану маршруту), що на ранок призвело до того, що Олег Коваленко вирішив зійти з маршруту. На майбутнє, не дивлячись на те що керівник вважає (це хибне припущення) учасників походу людьми дорослими і відповідальними, обов'язково потрібно оголошувати умови проходження маршруту до того як зараховувати будь-яку людину у склад учасників майбутнього походу і наголошувати на тому, що маршрут під час спортивного походу не змінюється під чиїсь забаганки. Під вечір піднявся сильний вітер, який відчувався на пляжу і майже не відчувався у таборі, який був розташований вище метрів на 10 над рівнем моря. Після вечері я прогулявся до бази, мені вдалося потрапити на її територію і прийняти душ і поголитися. Слід зазначити, що біля табору усі дрова за літо були щільно вибрані і ми ледь набрали мінімум для приготування вечері на нашій пічці. На зворотньому шляху біля бази я побачив зрізане гілля і притягнув його до табору, щоби було на чому готувати сніданок. Коли я повернувся - табір спав і тільки великий іжачок шарудів у листі біля нашого столу поки я доїдав виноград.
Відбій був десь о 21:30.
Дистанція за день, км 33,9
Середня шв., км/год 14,7
Час в дорозі, год,хв 2:16
Набір висоти, м 811
Фотосесія тут.
Далі буде..
Немає коментарів:
Дописати коментар