Їхати по асфальту не хотілося, тому ми поїхали ч/з Лани.
Першим по плану ми повинні були відвідати оз. Лісниче (біля дит. табору за Селищем). Перед цим у Селищі дещо докупили і зробили маленький перекус біля озера.
Вода у озері була досить чистою, без водорослів і сміття.
Далі ми рушили на кар'єр у Могилівку. Дісталися ми туди не дивлячись на зупинки з різних причин досить швидко - десь о 12:00. Спочатку ми поїхали до того місця, де раніше була дірка у паркані (від лісового озера). Тепер тут зробили фіртку з замком. Я заїхав, а мої співучасники чогось переминалися з ноги на ногу аж поки цю фіртку не закрили в них під носом. Посварився я із злодіями біля входу що не пустили нас через фіртку, але то було марно. Нас відправили до головного входу - до начальника. Із цією людиною я теж посварився і запитався чи не соромно брати з людей за купання гроші? Ми ж не смітим, не пилимо багаття і не їмо шашликів з пивом... М-да... Пообіцяв за 20 хвилин поїхати і нас пустили. Скупалися, вода була гарною. Але ми то до того звикли, а от Віктор вперше за весь той час що катається із нами потрапив у Могилівку на кар'єр.
Після купання навіть не передягаючись ми виїхали із Могилівки у напрямку Демидівки і за залізничними рейками зупинилися на галявині на обід. Вітерець добре продував це місце і комарі нам майже не докучали.
Щось підсмажили, щось нарізали і до столу.
Згодом рушили у Демидівку на водоспад. У Демидівці у центрі біля зупинки купили морозиво у магазині і почали спускатися до річки. Спуск як і раніше швидче нагадує кам'яні розсипи ніж дорогу. Без великих сподівань на прохання Віктора я заглянув на галявину що навпроти водоспаду - для нас тут було місце. Ми спустилися і хтось почав передягатися, а хтось - побіг фотографуватися.
Згодом мої дівчата вмовили і мене скупатися з ними. Ось ми вже стоїмо під шаленими струменями води. Іринка кричить від азарту.
Як би б там не було, а про морозиво ми не забули. Тільки не зрозуміло чому ми так підозріло дивимося?
Далі рушили через поля на Ільківку. Біля неї є гарний ставок, а біля нього - сосновий лісок.
Ось такі види траплялися нам дорогою.
Для купання цього разу ми вибрали західний беріг. На наше щастя біля нього іще й побудували місток для купання.
Накупалися, доїли все що іще залишалося (ну не везти ж його додому) і рушили далі. По плану якщо залишиться час ми повинні були завітати у с. Рівець і проїхатися по підвісному містку ч/з р. П. Буг.
На Рівець ми проїхали центром Ільківки повз продуктовий магазин.
Ми для себе відкрили нові місця зі справжньою красою чистої природи.
Я так захопився рухом по навігатору що навіть і не збагнув що перетинаю р. Буг. Зупинився на велосипеді тільки під кінець містку, який вже добре гойдався піді мною.
Дівчата перейшли місток не так браво як я, але не дивлячись на їй страх мені навіть вдалося вмовити їх на пару знімків.
Вже під кінець покатушки у нас залишався час скупатися у ставку на ланах. Хоча це вже було зайве, бо ставок тут дуже мілкий. Вода не просто дууууже брудна від того, що з дна піднімається мул під час купання.
Віктор утримвався і він був правий! А дехто все ж таки побовтався у болоті.
Після цього ми вже попрямували ч/з Шкуринці додому. Відстань вийшла щось біля 65 км.
Уся фотосесія тут.
Немає коментарів:
Дописати коментар